Вопросы для итогового модульного контроля

Питання та ситуаційні задачі до ПМК

Черепно-мозкова травма

1. Визначення, етіологія та епідеміологія ЧМТ.
2. Патогенез первинного та вторинного ушкодженя головного мозку при ЧМТ.
3. Безпосередні причини смерті при ЧМТ.
4. Класифікація ЧМТ.
5. Комбінована та поєднана ЧМТ.
6. Відкрита та закрита ЧМТ.
7. Ознаки відкритої ЧМТ.
8. Вогнепальна травма голови. Класифікація.
9. Синдроми та симптомокомплекси, характерні для ЧМТ загалом.
10. Струс головного мозку, патоморфологія, клініка, діагностика, лікування.
11. Забиття головного мозку, патоморфологія, клініка, діагностика, лікування.
12. Стиснення головного мозку. Причини.
13. Внутрішньочерепні крововиливи. Класифікація.
14. Епідуральні гематоми. Клініка, діагностика, лікування.
15. Субдуральні гематоми. Клініка, діагностика, лікування.
16. Внутрішньомозкові гематоми, клініка, діагностика, лікування.
17. Внутрішньо шлуночкові та субарахноідальні крововиливи при ЧМТ.
18. Субдуральні гідроми, клініка, діагностика, лікування.
19. Переломи кісток черепа. Вдавлений перелом склепіння черепа. Клініка, діагностика. Лікування.
20. Пневмоенцефалія. Клініка, діагностика, лікування.
21. Дифузне аксональне пошкодження головного мозку. Клініка, діагностика, лікування.
22. Діагностика ЧМТ загалом. Алгоритм обстеження хворих з ЧМТ.
23. Неврологічний огляд хворого з ЧМТ.
24. Оцінка свідомості згідно зі шкалою ком Глазго.
25. Допомога хворим з ЧМТ на до госпітальному етапі.
26. Допомога хворим з ЧМТ на госпітальному етапі. Принципи.
27. Заходи боротьби з підвищенням внутрішньочерепного тиску в контексті лікування травматичної внутрішньочерепної гематоми.
28. Заходи боротьби з підвищенням внутрішньочерепного тиску в контексті лікування забиття головного мозку.
29. Покази до операції при переломах кісток черепа.
30. Особливості лікування струсу головного мозку.
31. Особливості лікування дифузного аксонального ушкодження головного мозку.
32. Особливості лікування субарахноідального та внутрішньошлуночкового крововиливів при ЧМТ.
33. Особливості лікування відкритої та вогнепальної ЧМТ.
34. Методи видалення сторонніх тіл із мозкової речовини.
35. Пластика дефектів черепа у хворих після перенесеної ЧМТ.
36. Ранні ускладнення при ЧМТ та їх профілактика.
37. Абсцес мозку. Клініка, діагностика, лікування.
38. Пізні ускладнення ЧМТ.
39. Наслідки ЧМТ.
40. Прогноз при ЧМТ. Основні прогностичні критерії ймовірності смерті хворого при ЧМТ.
41. Реабілітація та соціальна адаптація хворих, що перенесли ЧМТ.

         Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хлопчик 10 років, упав з велосипеда, свідомість не втрачав, механізм травми пригадує не чітко, скаржиться на незначний головний біль, нудоту, загальну слабкість. Об'єктивно: стан середньої тяжкості, дитина в'яла, в лобно-тім'яній ділянці праворуч незначний набряк м'яких тканин, відмічається спонтанний горизонтальний ністагм, тремор рук, вологі долоні, інших змін з боку неврологічного і соматичного статусу не виявлено. Який попередній діагноз можна поставити на основі викладених даних? Які додаткові методи обстеження необхідно застосувати з метою уточнення діагнозу?

Задача 2.

Пацієнт 26 років, внаслідок нападу групи незнайомих людей отримав травму голови, на момент травми втрачав свідомість, до дому повернувся самостійно, турбував незначний головний біль, нудота загальна слабкість. За медичною допомогою звернувся через дві доби у зв'язку з тим, що не дивлячись на постільний режим посилився головний біль, появилось блювання, двоїння в очах, наросла загальна слабкість. Який попередній діагноз можна поставити на основі наведених даних?

Задача 3.

У клініку бригадою швидкої допомоги доставлено невідомого хворого, що був знайдений непритомним на вулиці з стороннім предметом в передньо-скроневій ділянці голови ліворуч. На час огляду свідомість порушена, відмічаються незначні вогнищеві симптоми ураження лівої півкулі головного мозку. В лівій скроневій ділянці на поверхні шкіри відмічається металевий предмет, у вигляді шапочки гвіздка, розміром до 7 мм в діаметрі, щільно фіксований з підлеглими тканинами. Життєві функції збережені. Який попередній діагноз та яка лікувальна тактика повинна бути використана у даному випадку?

Задача 4.

Потерпілу на будівництві доставлено у нейрохірургічну клініку, оскільки відмічалась травма голови тупим твердим предметом. На час огляду скарги на незначний головний біль, нудоту, загальну слабкість, вогнищевих симптомів немає. У правій тім'яній ділянці набряк та синюшність м'яких тканин. На краніографії відмічено лінійний перелом правої тім'яної кістки. Який діагноз можна поставити у даному випадку?

Задача 5.

Хвора 28 років, після дорожньо-транспортної пригоди, з ознаками ЧМТ поступила в нейрохірургічну клініку. Під час огляду хворої відмічено виражену назальну лікворею. Ушкодження яких кісток черепа слід підозрювати у даному випадку? Який попередній діагноз слід поставити? Які існують методи зупинки ліквореї і у якому медичному закладі хворій можуть надати допомогу у необхідному обсязі?

Задача 6.

Дитина 5 років, поступила в нейрохірургічну клініку з підозрою на ЧМТ. Під час огляду виявлено неглибоку рану в потиличній ділянці. Апоневроз не ушкоджений. На краніографії відмічено лінійний перлом потиличної кістки. Який діагноз можна поставити у цьому випадку?

Задача 7.

Хлопчика 12 років, кінь ударив копитом в область живота, при падінні дитина вдарилась головою об дерево, втрати свідомості не було. На час огляду в приймальному відділенні загальний стан тяжкий, свідомість порушена, відмічається виражена блідість шкірних покривів, гіпергідроз. Пульс – 110 уд/хв, артеріальний тиск – 70/0 мм рт. ст., температура тіла 36,6°С. В потиличній ділянці – садна і незначний набряк м'яких тканин. Неврологічна симптоматика не виявляється. На КТ-грамі голови патологічних змін не виявлено. Який діагноз можна запідозрити у даного хворого і які додаткові обстеження слід провести для підтвердження цього діагнозу?

Задача 8.

Хворий 32 роки, доставлений в нейрохірургічне відділення швидкою допомогою через 2 год після падіння з висоти 5 м. Стан хворого поступово погіршується. На КТ-грамі голови виявлено масивну субдуральну гематому в ділянці задньої черепної ямки. Якою повинна бути подальша тактика?

Задача 9.

Новонародженій дитині, з підозрою на пологову ЧМТ було проведено люмбальну пункцію і отримано кров'янистий ліквор. Яка патологія має місце в даному випадку?

Задача 10.

Під час побутової лайки хвора 34 років отримала удар сокирою по голові. Свідомість не втрачала, блювання не було. На час огляду відмічається обширна скальпована кровоточива рана м'яких тканин лівої тім'яно-скроневої ділянки. Загальномозкову та вогнищеву симптоматику не виявлено. Який діагноз можна поставити у даному випадку і яке обстеження необхідно провести для його підтвердження?

Церебро-васкулярна патологія

1. Особливості кровопостачання головного мозку.
2. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань.
3. Сучасна класифікація цереброваскулярної патології.
4. Патофізіологія ішемічного ураження тканини головного мозку.
5. Епідеміологія та етіологія інфаркту мозку.
6. Класифікація інфарктів мозку.
7. Клінічні прояви інфаркту мозку.
8. Діагностика інфаркту мозку.
9. Базисна терапія інфаркту мозку.

10.  Диференційне патогенетичне лікування інфаркту мозку: консервативні методи.

11.  Диференційне патогенетичне лікування інфаркту мозку: хірургічні методи.

12.  Методи попередження інфаркту мозку.

13.  Класифікація ГПМК за геморагічним типом.

14.  Внутрішньомозковий крововилив нетравматичного генезу: епідеміологія та етіологія.

15.  Патоморфологія геморагічного інсульту.

16.  Клініка геморагічного інсульту.

17.  Діагностика геморагічного інсульту.

18.  Консервативне лікування геморагічного інсульту.

19.  Хірургічне лікування геморагічного інсульту.

20.  Наслідки геморагічного інсульту.

21.  Субарахноїдальний крововилив (САК) нетравматичного генезу: епідеміологія та етіологія.

22.  Аневризма мозкових артерій: етіологія і патоморфологія.

23.  Клініка САК нетравматичного генезу.

24.  Діагностика внутрішньочерепних аневризм в догеморагічному та геморагічному періоді.

25.  Лікування САК, спричиненого розривом артеріальної аневризми.

26.  Прогноз при САК, спричиненому розривом артеріальної аневризми.

27.  Методи профілактики розриву первинно виявленої аневризми.

28.  Артеріовенозні мальформації (АВМ): епідеміологія і патоморфологія.

29.  Типи клінічного перебігу АВМ.

30.  Діагностика розриву АВМ.

31.  Лікування розриву АВМ.

32.  Каротидно-кавернозне співустя (ККС): визначення, етіологія, патоморфологія.

33.  Клініка та діагностика ККС.

34.  Прогноз при ККС. Наслідки ККС.

35.  Методи лікування ККС.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хвора 63 років протягом останніх 15 років знаходиться на обліку у терапевта з приводу гіперлепідемії ІІ типу, атеросклерозу аорти, атеросклерозу коронарних судин. Вранці не змогла піднятися з ліжка, відмічався глибокий парез у лівій половині тіла (переважно в руці), лівобічна гемігіпестезія. При обстеженні виявлені підвищені сухожильні рефлекси ліворуч, патологічні рефлекси ліворуч, артеріальний тиск 130/70 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз?

Задача 2.

Хворий 36 років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Яка найбільш імовірна причина захворювання?

Задача 3.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений у приймальне відділення. Об’єктивно: кома І ступеня, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена ригідність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз? Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку?

Задача 4.

Хвора 43 років отримала закриту ЧМТ (струс головного мозку). Через тиждень після травми почало з’являтись випинання правого очного яблука. Хвору непокоїть постійний шум в голові, що нагадує шум потягу. Відмічається почервоніння правої половини обличчя, ін’єкція судин склери, гіперемія кон’юнктиви праворуч. Який найбільш імовірний діагноз?

Задача 5.

Хворий упав, ударився головою, була короткочасна втрата свідомості. Через 2 години з’явився пульсуючий шум в правій половині голови, гіперемія кон’юктиви правого ока, екзофтальм справа, який наростає, з’явилась слабкість в лівих кінцівках. Який попередній діагноз найбільш ймовірний?

Задача 6.

Хворий 20 років поступив у відділення реанімації в тяжкому стані, без свідомості, мають місце судоми, більш виражені в лівих кінцівках, на уколи реагує посиленням судом, виражений менінгеальний синдром. Батьки повідомили, що 7 років назад у хворого з’явились напади судом в лівих кінцівках, що виникали раз у півроку. Три роки тому з’явились напади загальних судом з втратою свідомості, які часом стали повторюватись кожні два місяці. Сьогодні вранці у хворого з’явився різкий головний біль, блювота, слабкість в лівих кінцівках, клонічні судоми з втратою свідомості. При люмбальній пункції у хворого ліквор різко окрашений кров’ю, лікворний тиск 240 мм вод. ст. Який попередній діагноз можна поставити хворому?

Задача 7.

Хвора 32 років поскаржилась на різкий головний біль, втратила свідомість, упала. Лікар швидкої допомоги відмітив тяжкий стан хворої, сопор, менінгеальний синдром. При люмбальній пункції – ліквор кров’янистий, лікворний тиск 260 мм водн. ст. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Пухлини головного мозку

1. Епідеміологія і етіологія пухлин головного мозку.
2. Класифікація пухлин головного мозку за локалізацією.
3. Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою.
4. Основні клінічні симптоми пухлин головного мозку.
5. загальномозкова симптоматика при пухлинах головного мозку.
6. Механізми виникнення синдрому внутрішньочерепної гіпертензії.
7. Механізми виникнення первинних та вторинних вогнищевих симптомів при пухлинах головного мозку.
8. Види, патогенез і клінічні прояви дислокаційних синдромів.
9. Принцип діагностики пухлин головного мозку.

10.  Нейроофтальмологічні прояви пухлин головного мозку.

11.  Краніографічні ознаки пухлин головного мозку.

12.  Сучасні методи лікування пухлин головного мозку. Комбіноване лікування.

13.  Радикальні та паліативні втручання при пухлинах головного мозку.

14.  Радіохірургія. Принцип методу. Устаткування.

15.  Консервативні методи лікування пухлин головного мозку: радіо- і хіміотерапія.

16.  Особливості лікування метастатичних пухлин головного мозку.

17.  Класифікація аденом гіпофіза.

18.  Клінічні прояви аденом гіпофіза.

19.  Принцип діагностики аденом гіпофіза.

20.  Хірургічне лікування аденом гіпофіза.

21.  Особливості пухлин головного мозку у дітей.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хворий 63 років госпіталізований у неврологічне відділення зі скаргами на виражений головний біль, порушення мови, слабкість в правих кінцівках. Родичі повідомили, що впродовж останніх 2-х місяців хворого турбував помірний головний біль, переважно в передранковий час з нудотою та блюванням. Відомо також, що рік назад хворий був оперований з приводу пухлини правої легені. Об’єктивно: свідомість ясна, відзначається правосторонній геміпарез, симптоми ураження VII та XII пар черепних нервів справа за центральним типом, моторна афазія. На очному дні – виражені застійні диски зорових нервів. Яке захворювання слід запідозрити у хворого?

Задача 2.

Хвора 45 років звернулась до нейрохірурга зі скаргами на відсутність слуху на праве вухо, похитування при ході, виражений головний біль в передранковий час, на висоті якого спостерігається нудота, блювання. Із анамнезу відомо, що 5 років тому назад з’явився шум у правому вусі, після чого слух на праве вухо поступово знижувався, останні два роки слух на праве вухо відсутній, приєдналась вищезазначена симптоматика. Об’єктивно: відзначається в¢ялість, адинамічність, спонтанний горизонтальний ністагм, права носо-губна складка згладжена, нестійкість в позі Ромберга. На очному дні – застійні диски зорових нервів. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

Задача 3.

У жінки 32 років виникла дисменорея, збільшення ваги тіла, різке зниження гостроти зору на обидва ока, помірний головний біль, загальна слабкість. Яке захворювання можна запідозрити у хворої? Які допоміжні методи дослідження варто використати для уточнення діагнозу?

Задача 4.

Дівчинку 7 років впродовж останніх 2-х місяців турбує виражений головний біль, нудота, блювання, похитування при ході, запаморочення, двоїння предметів при погляді вверх. Об’єктивно: свідомість ясна, відзначається порушення функції III пари черепних нервів, вертикальний ністагм, нестійкість в позі Ромберга, пальце-носову пробу виконує з елементами інтенції. Менінгеальні знаки відсутні. Яке захворювання можна запідозрити у хворої? Де з більшою вірогідністю розташоване патологічне вогнище?

Задача 5.

У хворої 50 років впродовж місяця виникли два генералізовані епілептичні напади в нічний час. Із анамнезу відомо, що в останні 2 роки хвору турбував помірний головний біль, який знімався анальгетиками. Об’єктивно: лівостороння пірамідна недостатність у вигляді позитивного верхнього та нижнього симптому Баре, підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів в лівих кінцівках. На очному дні – початкові ознаки застійних дисків зорових нервів. Який патологічний процес можна запідозрити?

Задача 6.

У хворої 14 років з’явилися парціальні судомні напади лівої половини обличчя та лівої руки частотою 3–4 рази на місяць. Через півроку з´явилися генералізовані напади, виникла слабкість в лівій руці, яка з часом наростала. На очному дні – виражена ангіодистонія судин сітківки. На Ехо-енцефалографії – М-ехо зміщене на 8 мм вліво. Який патологічний процес з найбільшою вірогідністю можна запідозрити у хворої?

Задача 7.

Хворий 62 років знаходиться в тяжкому стані. Мають місце виражені головні болі, що посилюються вранці, блювота, обмежені рухи в лівих кінцівках. Хворіє 2 тижні, стан прогресивно погіршується. Хворий палить з 20 річного віку. Протягом останнього року турбує постійний кашель. Хворий худий, шкіра бліко-сірого кольору, суха, ознаки інтоксикації. Має місце вогнищева симптоматика враження правої гемісфери головного мозку, на очному дні – набряк дисків зорових нервів. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

Задача 8.

Хвора 40 років скаржиться на зниження зору на праве око, випинання правого очного яблука, періодичний головний біль переважно вранці, зниження пам’яті. Об’єктивно: екзофтальм справа, гострота зору справа — 0,05, зліва — 1,0. На очному дні — первинна атрофія зорового нерва справа, набряк диску зорового нерва зліва. Яке захворювання можна запідозрити у даному випадку?

Задача 9.

Дитину 8-ми років впродовж 3-х тижнів турбує блювота переважно в передранкові години та при різкій зміні положення голови. Об’єктивно: вимушене положення голови (нахил вправо), відзначається двосторонній горизонтальний позиційний ністагм та нестійкість в позі Ромберга. На очному дні — набряк дисків зорових нервів. Який діагноз можна запідозрити уданому випадку?

Гідроцефалія

1. Визначення гідроцефалії.
2. Механізми утворення та резорбції ліквору, шляхи ліквороциркуляції.
3. Нормальні показники ВЧТ, швидкості лікворопродукції.
4. Класифікації гідроцефалії.
5. Етіологія та патогенез основних симптомів при гідроцефалії.
6. Клініка гіпертензивної гідроцефалії у дітей грудного віку.
7. Ранні прояви внутрішньочерепної гіпертензії у дітей першого року життя.
8. Основні клінічні ознаки гідроцефалії.
9. Діагностика гідроцефалії.

10.  Основні принципи лікування гідроцефалії.

11.  Лікворошунтуючі операції.

12.  Вентрикулоперитонеальне шунтування.

13.  Ускладнення, пов’язані з встановленням лікворошунтуючої системи.

Задача 1.

Мати 6-місячної дитини звернулась до нейрохірурга зі скаргами на відставання в розвитку дитини, швидке збільшення розмірів голови, поганий сон. Із анамнезу відомо, що на 2 місяці життя дитина перехворіла менінгоенцефалітом. Об’єктивно: дитина неспокійна, голівку тримає невпевнено, не сидить, голова гідроцефальної форми, симетрична, окружність голови 50 см, шкіра на голові витончена, з розширеними підшкірними венами, переднє тім’ячко збільшене 6×8 см, не пульсує, позитивний симптом заходячого сонця. Функція черепних нервів не порушена. На очному дні — ангіодистонія судин сітківки. Яку патологію можна запідозрити у дитини?         

Задача 2.

Мати 5-місячної дитини звернулась зі скаргами на відставання в розвитку дитини, зміну форми черепа, поганий сон, апетит. Об’єктивно: дитина неспокійна, на огляд реагує плачем, череп доліхоцефалічної форми, відзначається загострення зарощеного сагітального шва. Переднє та заднє тім´ячки закриті. На очному дні початкові ознаки застійних дисків зорових нервів. Який патологічний процес можна запідозрити у дитини?

Задача 3.

Мати 8-річної дівчинки звернулась до лікаря зі скаргами на виражений головний біль у дитини, загальну слабкість, зниження гостроти зору, передчасний статевий розвиток. Об’єктивно: неврологічному статусі свідомість ясна, відзначається зниження прямої та співдружньої реакції зіниць на світло при збереженій реакції на конвергенцію, парез погляду вверх, незначне підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів D=S. На очному дні виражені застійні диски зорових нервів. Який патологічний процес можна запідозрити в даному випадку?

Задача 4.

Мати дитини 9 місяців звернулась до лікаря з приводу повторної блювоти, яка з’явилась місяць назад. У віці 6 місяців дитина впала з дивану висотою близько 60 см, ударилася головою, відзначалась припухлість тім’яної ділянки, повторна блювота впродовж доби. Через місяць після травми почала збільшуватися краніальна частина голови в об’ємі, збільшилось велике тім’ячко. При огляді дитина зниженого харчування, краніальна частина голови збільшена, шкіра тонка, прозора, вени на шкірі голови розширені, велике тім’ячко напружене. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Вади розвитку ЦНС

1. Зазначте основні етіопатогенетичні чинники формування вад розвитку нервової системи.
2. Назвіть критичні для формування вад розвитку невральної трубки періоди ембріогенезу.
3. Перерахуйте основні вади розвитку головного мозку.
4. Назвіть основні вади розвитку спинного мозку.
5. Перерахуйте основні методи анте- та постнатальної діагностики вад розвитку невральної трубки у плода та новонародженого.
6. Назвіть основні варіанти черепно-мозкових гриж та зазначте клінічні прояви даної патології.
7. Охарактеризуйте сучасні принципи діагностики та хірургічної корекції черепно-мозкових гриж у дітей раннього віку.
8. Назвіть основні типи мальфомації Кіарі, охарактеризуйте клінічні прояви даної патології та можливі методи її хірургічного лікування.
9. Перерахуйте основні принципи хірургічного лікування арахноїдальних кіст головного мозку.
10. Назвіть основні варіанти краніостенозу, охарактеризуйте клінічні прояви даної патології та методи хірургічної корекції захворювання.
11. Перерахуйте основні варіанти spina bifida.
12. Зазначте основні клінічні прояви spina bifida та методи діагностики даної патології.
13. Назвіть основні принципи хірургічного лікування spina bifida.
14. Зазначте основні клінічні прояви синдрому фіксованого спинного мозку та можливі варіанти його корекції.
15. Назвіть основні принципи профілактики виникнення вад розвитку нервової системи.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

Дитина народилася у строк. Пологи не ускладнені. В лобовій ділянці по середній лінії є пухлиноподібне випинання 4×4×5 см. Шкіра в ділянці випинання не змінена, випинання збільшується при напруженні дитини. В неврологічному статусі зміни не виявлені. Назвіть попередній діагноз. З якими захворюваннями слід проводити диференційний діагноз?

Задача 2.

У дитини в антенатальному періоді діагностовано великих розмірів пухлиноподібне випинання в потиличній ділянці. Пологи проведено шляхом планового кесарського розтину. Після народження дитини при огляді шкірних покривів в ділянці випинання, виявлено їх витончення, з ознаками мацерації. Випинання збільшується при плачі дитини. В неврологічному статусі без патологічних змін. Визначте вид патології. Які методи антенатальної діагностики були проведені дитині і яка подальша лікувальна тактика має бути запропонована?

Задача 3.

Жінка 30-ти років скаржиться на виражений головний біль з ірадіацією в шию та праву руку, похитуванні та запамороченні при ходьбі, незначними порушеннями мови та поперхуванням при ковтанні рідкої їжі. У неврологічному статусі виявлено підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів з обох сторін, виражену мозочкову симптоматику, незначну дисфункцію каудальної групи черепних нервів. На МРТ головного мозку шлуночки по середній лінії, помірно розширені, об’ємних утворень не виявлено, визначається зміщення мигдаликів мозочка на верхнього краю дуги атланта. Яку патологію можна запідозрити у хворої, з якими захворюваннями слід проводити диференційний діагноз? Яка лікувальна тактика показана в даному випадку?

Задача 4.

У хлопчика 4-х місячного віку виявлено звуження мозкового черепа, з витяжінням спереді дозаду, лоб та потилична ділянка шишкоподібно деформовані. При вимірювання окружності голови виявлено значне зменшення біпарієтального розміру з формування доліхоцефалічної форми голови.

В межах яких швів відбувається патологічний процес? Яку патологію можна запідозрити у дитини? Яка лікувальна тактика показана в даному випадку?

Задача 5.

Дитина народжена у строк, від патологічних стрімких пологів. У попереко-крижовій ділянці виявлено випинання розміром 8×8×6 см. Шкіра в ділянці випинання витончена з ознаками мацерації та ліквореї. Стан дитини при народженні 5 балів за шкалою Апгар. Мати від проведення ультразвукового обстеження під час вагітності відмовлялася. Яку вроджену патологію можна запідозрити у дитини? Яку помилку при веденні вагітності та пологів допустив акушер-гінеколог? Яку подальшу лікувальну тактику слід рекомендувати  в даному випадку?

Хребетно-спинномозкова травма

1. Епідеміологія спінальної травми.
2. Класифікація травматичних ушкоджень хребта і спинного мозку.
3. Механізми виникнення ХСМТ.
4. Що може бути причиною стиснення спинного мозку при ХСМТ?
5. Кінічні ознаки ушкодження спинного мозку.
6. Що таке спінальний шок?
7. Клінічна симптоматика ХСМТ в залежності від рівня ураження.
8. Допоміжні методи при діагностиці ХСМТ.
9. Невідкладна допомога при ХСМТ на догоспітальному етапі.

10.  Методи імобілізації хворого на догоспітальному етапі.

11.  Тактика надання спеціалізованої медичної допомоги при ХСМТ при на різних рівнях ураження.

12.  Принципи консервативного лікування ХСМТ

13.  Сучасні принципи хірургічного лікування ушкоджень хребта й спинного мозку.

14.  Ранні та пізні ускладнення при травматичному ушкодженні хребта й спинного мозку.

15.  Профілактика ускладнень при ХСМТ.

16.  Принципи реабілітації хворих із травматичним ушкодженням хребта й спинного мозку.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хворий 28 років отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму при пірнанні у воду вниз головою. Об’єктивно: при огляді у хворого виявлено тетрапарез, розлади чутливості на верхніх та нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів по типу затримки сечовипускання. Який попередній діагноз слід поставити і який допоміжний метод обстеження є найбільш інформативним для його підтвердження?

Задача 2.

Хворий 40 років в результаті ДТП отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму. При обстеженні за допомогою рентгенографії та комп’ютерної томографії установлений діагноз: переломовивих С₆-С₇ хребців, компресійно-уламчастий перелом С₇ хребця. Проведена операція декомпресії спинного мозку, спондилодезу С₆-С₇ з використанням титанової стабілізуючої системи. Профілактику яких ускладнень необхідно проводити хворому?

Задача 3.

У хворої 38 років в результаті падіння з висоти 2-х поверхневого житлового будинку розвинулась симптоматика компресії спинного мозку на рівні Th₇ хребця. Для уточнення характеру процесу хворій проведено люмбальну пункцію з ліквородинамічними пробами. Які лікворологічні чи ліквородинамічні зміни можуть бути виявлені у хворої?

Задача 4.

Хворий пірнув у річку вниз головою, знаходився під водою близько 2-х хвилин, самостійно вибратись на берег не зміг. Йому надали допомогу сторонні люди. В момент прибуття лікаря швидкої допомоги потерпілий в ясній свідомості, рухи у верхніх та нижніх кінцівках відсутні.

Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?

Задача 5.

У хворого 32 років в результаті фізичного перевантаження з’явився гострий біль у попереку  з іррадіацією у праву ногу по боковій поверхні стегна та гомілки по типу „лампасу”. Об’єктивно при огляді – різко позитивний симптом Ласега, гіпестезія в ділянці іннервації L₅ корінця справа, помірно виражений парез тильної флексії правої стопи. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Задача 6.

Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана довжиною 2 см паравертебрально зліва в проекції Th₃ хребця, з якої витікає прозора рідина; монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа з рівня Th₅ сегменту. Яке ускладнення найільш ймовірно розвинулося у хворого?

Задача 7.

Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи у верхніх та нижніх кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено переломо-вивих С₆, під час виконання ліквородинамічних проб – повна блокада підпавутинного простору. Який діагноз слід поставити у даному випадку і яке лікування показане хворому?

Травматичні ушкодження периферичних нервів

1. Етіологія та епідеміологія травми периферичних нервів.
2. Класифікація травматичних ушкоджень периферичних нервів.
3. Патофізіологія травми периферичного нерва.
4. Валлерівська дегенерація – визначення, патоморфологія та механізми.
5. Загальна клінічна картина ушкодження периферичного нерва.
6. Клініка ушкодження пахвового нерва.
7. Клініка ушкодження м’язево-шкірного нерва.
8. Клініка ушкодження ліктьового нерва.
9. Клініка ушкодження серединного нерва.
10. Клініка ушкодження промененвого нерва.
11. Варіанти ушкодження плечового сплетення та їх клінічна картина.
12. Клініка ушкодження стегнового нерва.
13. Клініка ушкодження сідничного нерва.
14. Клініка ушкодження великогомілкового нерва.
15. Клініка ушкодження малогомілкового нерва.
16. Принципи діагностики ушкоджень периферичних нервів.
17. Інструментальні методи в діагностиці уражень периферичних нервів.
18. Невідкладна допомога при травмі кінцівок.
19. Особливості первинної обробки ран при відкритих ушкодженнях периферичних нервів.
20. Об’єм медичної допомоги хворим із травмою периферичних нервів у непрофільній лікувальній установі.
21. Об’єм медичної допомоги хворим із травмою периферичних нервів у нейрохірургічному стаціонарі.
22. Лікувальна тактика при закритих ушкодженнях кістково-зв’язкового апарату у поєднанні з ушкодженням периферичних нервів.
23. Абсолютні покази до нейрохірургічного втручання при ушкодженнях периферичних нервів.
24. Відносні покази до нейрохірургічного втручання при ушкодженнях периферичних нервів.
25. Протипокази до нейрохірургічного втручання при ушкодженнях периферичних нервів.
26. Принципи нейрохірургічних втручань з приводу травматичного пошкодження периферичних нервів.
27. Відновні нейрохірургічні втручання при травматичних ушкодженнях периферичних нервів.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

У хворого має місце різана рана нижньої третини лівого плеча. Після поранення звисла ліва кисть. Хворий не може розігнути кисть, відвести великий палець, розігнути пальці. Який нерв пошкоджений у хворого?

Задача 2.

У хворого виявлений уламчатий перелом лівого плеча на межі середньої та нижньої третини. Об’єм рухів у кисті не порушений. Після виконання оперативного металоостеосинтезу повисла ліва кисть, розгинання кисті відсутнє, хворий не може розігнути також пальці, відвести великий палець. Який діагноз слід поставити у даному випадку? Які інструментальні методи слід застосувати для підтвердження діагнозу?

Задача 3.

Хворий доставлений у хірургічну клініку центральної районної лікарні з різаною раною внутрішньої поверхні середньої третини правого передпліччя. Припускається ушкодження ліктьової артерії, серединного та ліктьового нервів. Які симптоми можуть підтверджувати це припущення? Який обсяг першої медичної допомоги слід забезпечити у даному випадку?

Задача 4.

Під час роботи деталь від верстата пошкодила робітникові ліве стегно. Після отримання травми хворий не може розгинати ногу в коліні, з’явилось оніміння по передній поверхні стегна і внутрішній поверхні лівої гомілки. Який діагноз слід запідозрити у даному випадку? Яку тактику обстеження та лікування слід застосувати?

Задача 5.

У дитини 9 років мала місце різане ушкодження зовнішньої поверхні верхньої третини правої гомілки після чого у неї “повисла” ступня. Який діагноз слід запідозрити у даному випадку? Яку тактику обстеження та лікування слід застосувати?

Пухлини спинного мозку

1. Як часто зустрічаються пухлини спинного мозку?
2. Класифікація пухлин спинного мозку за характером росту та локалізацією.
3. Класифікація  пухлин  спинного мозку за гістогенезом.
4. Які особливості клінічного перебігу інтрамедулярних пухлин спинного мозку?
5. Особливості клінічного перебігу екстрамедулярних пухлин спинного мозку.
6. Які додаткові методи обстеження застосовують при підозрі на пухлину спинного мозку?
7. Які ліквородинамічні проби використовуються при пухлинах спинного мозку? Їх діагностичне значення.
8. Які зміни у спинномозковій рідині можна виявити при пухлинах спинного мозку?
9. Що лежить в основі постановки топічного діагнозу при пухлинах спинного мозку?
10. З якими видами патології необхідно диференціювати пухлини спинного мозку?
11. Основні принципи хірургічного лікування пухлин спинного мозку.
12. При яких гісто-біологічних формах пухлин спинного мозку застосовується  комбіноване лікування? Його обгрунтування.
13. Принципи реабілітації хворих, прооперованих з приводу пухлин спинного мозку.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

У хворої 53 років мають місце нижній спастичний парапарез, гіпестезія з рівня Th₆ сегменту за провідниковим типом, імперативні позиви до сечовипускання. При люмбальній пункції: лікворний тиск 85 мм водн. ст., при ліквородинамічних пробах виявлений частковий блок. Яке захворювання можна запідозрити у хворої?

Задача 2.

Хворий 25 років скаржиться на постійний біль у міжлопатковій ділянці. При чханні, кашлі біль набуває стріляючого характеру. Об’єктивно: нижній спастичний парапарез, при постукуванні по остистому відростку Th₇ болі посилюються. Яке захворювання можна запідозрити у хворого і які методи слід використати для уточнення діагнозу?

Задача 3.

Хворий 43 років скаржиться на болі в районі попереку протягом 2 років, які посилюються переважно в лежачому положенні і віддають в нижні  кінцівки. За останній  місяць у хворого наросла слабкість у нижніх кінцівках, розвинулась дисфункція тазових органів по типу затримки сечовипускання. Лікувався в стаціонарі з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, больового синдрому. Проте консеративне лікування виявилось неефективним, стан хворого прогресивно погіршувався. Яке захворювання слід запідозрити у хворого?

Задача 4.

Хвора відмічає появу оніміння  правої стопи,  слабкість у лівій нозі. Через 3 міс з’явились оніміння лівої стопи, слабкість у правій нозі. Чутливі порушення поступово поширились знизу до верху, наросла слабкість у нижніх кінцівках, розвинулась затримка сечовипускання. Об’єктивно: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси підвищені, патологічні симптоми Бабінського, Гордона з обох сторін; гіпестезія за провідниковим типом з рівня Th₈ сегмента, затримка сечовипускання. Яке захворювання слід запідозрити у хворої і які методи лікування показані у цьому випадку?

Задача 5.

При огляді хворої в неврологічному статусі виявлено: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси підвищені, патологічні симптоми Бабінського, Гордона з обох сторін; гіпестезія за  провідниковим типом з рівня сегменту Th₅. З анамнезу відомо, що хвора хворіє протягом 2,5 років, перебіг захворювання прогредієнтний. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Задача 6.

У хлопчика 9 років з`явився прогресуючий сколіоз грудного відділу хребта. Протягом року лікувався в спеціалізованому інтернаті, але ефекту від лікування не було, сколіоз прогресував. З`явились корінцеві болі у верхньо-грудному відділі хребта, слабкість у нижніх кінцівках. Була проведена ортопедична операція з приводу сколіозу хребта. Протягом року хворий перестав ходити внаслідок нижньої параплегії, розвинулась повна аналгезія за провідниковим типом з рівня сегмента Th₅, затримка сечовипускання. Із допоміжних методів обстеження була проведена рентгенографія. Яке захворювання слід підозрювати у даному випадку і який метод обстеження є найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?

Задача 7.

Хворого 45 років турбують слабкість в нижніх кінцівках, більш виражена в правій нозі, відчуття оніміння лівої ноги, відчуття «повзання мурашок» в правій нозі від стопи до рівня середньої третини правого стегна, статодинамічні порушення. Хворіє близько 1 року. Який діагноз найбільш вірогідний у даному випадку і який інструментальний метод обстеження слід використати для об’єктивізації діагнозу?

Остеохондроз хребта

1.Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.

2.Патогенез остеохондрозу хребта.

3.Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.

4.Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.

5.Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.

6.Клініка радикулярного синдрому.

7.Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.

8.Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.

9.Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.

10.Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.

11.Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.

12.Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.

13.Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.

14.Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.

15.Профілактика остеохондрозу хребта

16.Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта

Ситуаційні задачі

Задача 1.

У хворого 38 років після підняття вантажу з’явився біль в поперековому відділі хребта з іррадіацією по задній поверхні лівої ноги. Біль наростає при зміні положення тіла та у вертикальному положенні. При обстеженні виявлені позитивні симптоми натяжіння. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Задача 1.

У хворого 30 років після підняття значного вантажу різко з'явився біль у попереку з іррадіацією по зовнішній поверхні лівої ноги. Через болісність об’єм рухів у поперековому відділі хребта різко обмежився. Який попередній діагноз можна поставити хворому?

Задача 2.

У хворого 38 років після підняття вантажу з’явився біль в поперековому відділі хребта з іррадіацією по задній поверхні лівої ноги. Біль наростає при зміні положення тіла та у вертикальному положенні. При обстеженні виявлені позитивні симптоми натягу. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Задача 3.

Хворий 42 років після підйому вантажу відчув різкий біль у грудному відділі хребтаз ірадіацією по міжреберному проміжку на рівні Th₆ більше виражений справа. Біль посилюється при чханні, фізичному навантаженні, нахилах тулуба. Об’єктивно: обмежена рухомість у грудному відділі хребта, болючість при натискуванні на остисті відростки та паравертебральні точки на рівні Th₆ більше виражена справа, позитивний симптом «віжків». Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку? Які інструментальні методи обстеження слід використати для підтвердження діагнозу?

Задача 4.

Хворий 50 років під час ДТП отримав хлистову травму шийного відділу хребта без ушкоджень кісткових структур та неврологічного дефіциту. Згодом, через 2 тиж хворий почав відмічати посилення болю у ділянці шиї з ірадіацією у ліву руку по дерматому С₆. Болі посилюються при рухах голови, затихають при тривалому фіксованому положенні голови. Яке ускладнення перенесеної травми шийного відділу хребта можна запідозрити у хворого? Які інструментальні методи обстеження слід використати для підтвердження діагнозу?

Задача 5.

Хвора 29 років скаржиться на ниючий, тягнучий біль, затерпання у ділянці правого плеча, надпліччя, інколи ліктьового та променево-зап’ясткового суглобів. Біль посилюється після тривалої роботи біля комп’ютера. Об’єктивно: обмеження рухомості у шийному відділі хребта, больючість та напруженість глибоких м’язів шиї на рівні С₄–С₆, при натискуванні в проекції виходу спинномозкового нерва С₅ справа у гомолатеральній верхній кінцівці виникає відчуття затерпання, парестезії по ходу відповідного дерматому. Який попередній діагноз слід поставити у даному випадку і які інструментальні методи обстеження слід використати для його підтвердження?

Стереотаксична і функціональна нейрохірургія

1. Що таке функціональна нейрохірургія?
2. Що таке стереотаксис і у чому суть методу стереотаксичної нейрохірургії?
3. Які варіанти неврологічної патології можна лікувати методом функціональної нейрохірургії?
4. Що таке нейродеструктивні та нейростимуляційні методи функціональної нейрохірургії і які області їх викоритсання?
5. В чому полягають основні принципи техніки стереотаксичних втручань на глибинних структурах головного мозку?
6. Що таке нейростимуляція і яка роль цього методу у відновленні втрачених функцій нервової системи?
7. Що таке епілепсія і які клінічні форми епілепсії ви знаєте?
8. Класифікація клінічних варіантів епілепсії.
9. Які види нейрохірургічних втручань з приводу лікування епілепсії Ви знаєте?

10. Що таке епілептичний статус і у чому полягає невідкладна медична допомога при цьому патологічному стані?

11. Що таке синдром паркінсонізму?

12. У чому суть стереотаксичних втручань при хворобі Паркінсона?

13. Що таке дитячий церебральний параліч (ДЦП)?

14. Покази до проведення нейрохірургічних втручань при ДЦП, їх принципи та технічні особливості.

15. Що таке спастичність і які захворювання можуть бути причиною цього патологічного стану?

16. Варіанти нейрохірургічних втручань при синдромі спастичності різної етіології.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хворого 22 років на протязі останніх 6 років турбують пілептичні напади, які спочатку повторювались раз в півроку, а останні два роки повторюються раз в місяць. Після нападу залишається слабкість у правих кінцівках, яка з часом проходить. Протягом останнього року хворий два рази лікувався у відділенні інтенсивної терапії з приводу довготривалої втрати свідомості та судом. При обстеженні: М-Ехо не зміщене. На очному дні – ознаки ангіопатії сітківки. На МРТ – вогнище підсилення щільності в задніх відділах лобної долі розміром 3´3 см з дрібними обвапненнями. Який діагноз найбільш ймовірний? Визначте план дообстеження і лікування хворого.

Задача 2.

У дитини протягом 8 років спостерігаються епілептичні напади. В анамнезі – пологова черепно-мозкова травма. Епілептичні напади з'явились у 2 роки. Незважаючи на інтенсивне консервативне лікування частота нападів невпинно зростає. Потягом останнього року частота нападів зросла до 4–6 разів на добу. Відстає в інтелектуальному розвитку. Які методи дослідження необхідно застосувати для уточнення діагнозу? Яке лікування можна порекомендувати у даному клінічному випадку?

Задача 3.

Хворий, віком 64 років, протягом 6-ти років страждає на паркінсонізм. Незважаючи на інтенсивне консервативне лікування, захворювання прогресує. Через тремор і скованість хворий втратив можливість обслуговувати себе. Визначте план обстеження і лікування хворого.

Задача 4.

Дівчинка, віком 9 років хворіє на ДЦП, що виник внаслідок пологової асфіксії. М'язовий тонус підвищений, виражені гіперкінези. Які допоміжні методи необхідно застосовувати для уточнення діагнозу? Які сучасні методи хірургічного лікування показані у цьому випадку?

Больові синдроми

1. Визначення болю, „фізіологічного” болю, патологічного болю, ноцицепції.
2. Основні ознаки хронічного больового синдрому.
3. Епідеміологія больових синдромів.
4. Етіологія хронічних больових синдромів.
5. Патогенез хронічних больових синдромів.
6. Класифікація хронічних больових синдромів.
7. Клініка нейропатичного хронічного больового синдрому.
8. Основні симптоми, що супроводжують хронічний больовий синдром.
9. Клініка невралгії трійчастого нерва.
10. Каузалгія. Визначення, класифікація, клініка комплексного регіонарного больового синдрому І та ІІ типу.
11. Принцип лікування хронічного больового синдрому.
12. Консервативне лікування хронічного больового синдрому.
13. Малі хірургічні втручання при хронічному больовому синдромі.
14. Оперативне лікування хронічного больового синдрому: види оперативних втручань, їх принципи.
15. Деструктивні оперативні втручання у лікуванні хронічного больового синдрому.
16. Електросимуляційні методи лікування хронічного больового синдрому.

Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хворому 32 років через загострення хронічного періодонтиту був видалений зуб. Після видалення у хворого з’явився сильний біль в нижній щелепі зліва, який потім змінився парастезією, онімінням нижньої губи зліва, що не зникало протягом тижня. Яке ускладнення виникло у данного пацієнта?

Задача 2.

У хворого 30 років після складного видалення зуба виникла анестезія і невиражений постійний біль в ділянці лівої половини нижньої губи і підборіддя. При електрофізіологічному обстежені відмічено зниження чутливості зубів нижньої щелепи зліва. Яке захворювання слід запідозрити у даному випадку?

Задача 3.

Хвора 72 років скаржиться на виражені нападоподібні стріляючі болі в ділянці кута рота ліворуч з поширенням на нижні відділи лівої щоки, ліве вухо та завушну ділянку. Напади болю виникають спонтанно, а також при дотику рукою до шкіри і слизової нижньої губи. При огляді патології з боку слизової рота, зубного апарату та шкіри обличчя не виявлено. Супутня патологія – гіпертонічна хвороба II ступеня. Який попередній діагноз слід поставити у даному випадку?

Задача 4.

Хвора 28 років скаржится на ниючі болі в шийномпу відділі хребта, що з’явились на фоні повного благополуччя два роки назад. Хвора зверталась до лікаря, отримувала симптоматичне консервативне лікування, направлене на усунення больового синдрому, що забезпечувало короткочані ремісії, однак за останній період часу болі значно посилились, з’явились затерпання в пальцях рук. Який діагноз слід запідозрити у даному випадку і яке додаткове обстеженя необхідно провести для його підтвердження?

Задача 5.

Хвора 57 років скаржиться на пекучі болі гострого нападоподібного характеру в ділянці кореня язика, мигдаликів. Болі нестерпні, напади болю тривалістю від 1–3 хв з’являються спонтанно або провокуються ковтанням. Хворіє протягом трьох років. Супутні захворювання – гіпертонічна хвороба. З анамнезу відомо,  що хвора незадовго до захворювання перенесла тяжку ЧМТ. Яке захворювання можна запідозрити у хворої?

Задача 6.

Хворий 29 років, протягом 5 років скаржиться на періодичні ниючі болі правої половини обличчя, що переважають в ділянці правої скулової дуги. Болі бувають виражені нестерпні, виникають і посилюються при жуванні їжі, розмові. Хворий тривалий час лікувався у стоматолога з приводу патологічного прикусу, після чого больова симптоматика дещо зменшилася. Який діагноз слід встановити у даному випадку?

Задача 7.

Хворий 38 років, скаржиться на слабкість, а також відчуття затерпання з незначною болючістю і дискомфортом в ділянці ІV i V пальців правої руки. Болі появились несподівано без якихось особливих, на думку хворого, на те причин. З анамнезу відомо, що хворий працює з відбійним молотком. Яке захворювання можна запідозрити у даному випадку?

Задача 8.

Хворій 36 років з діагнозом – невралгія ІІ гілки лівого трійчастого нерва, було проведено алкоголізацію периферичної ділянки другої гілки лівого трійчастого нерва. Рецидив болю наступив через 4 місяці. Після відновлення тригеміналгії біль став більш інтенсивного характеру, а також до патологічного процесу приєдналась ще і І гілка лівого трійчастого нерва. Хвора була детально обстежена повторно, що дозволило визначити причину захворювання. Яка, на вашу думку, причина неефективності використаного методу лікування?

Задача 9.

Хворий 94 років, тривалий час скаржиться на періодичні головні болі розпираючого характеру, що переважають в нічний чи надранковий час. Останнім часом хворий почав відмічати, що у нього погіршується зір, він звернувся до окуліста де було встановлено, що на очному дні мають місце застійні явища. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?

Відновна нейрохірургія

1. Що таке відновна нейрохірургія?
2. Які основні методи відновної нейрохірургії використовуються в сучасній нейрохірургічній практиці?
3. Які види втручань використовуються в сучасній відновнії нейрохірургії?
4. Варіанти реконструктивного лікування наслідків травми периферичних нервів.
5. Що таке відновна тканинна нейроінженерія?
6. Види стовбурових клітин за потентним статусом.
7. Біологія нейрогенних стовбурових клітин.
8. Найбільш перспективні джерела стовбурових клітин.
9. Пинципи відновного лікування наслідків травми спинного мозку.

10. Принципи нейропротезування.

11. Протезування функції зорового аналізатора.