МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджено”

на методичному засіданні

кафедри нейрохірургії

Завідувач кафедри

професор __________В.О.П’ятикоп

“    “ _____________ 2013 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття  

Харків ХНМУ – 2013

Судинна патологія головного мозку, що супроводжується ПМК за геморагічним типом: Методичні вказівки для студентів V курсу Медичних та IV курсу Стоматологічного факультетів що навчаються на засадах кредитно-модульної організації навчання / Автори: проф. В.О.П’ятикоп, доц. І.О.Кутовий – Харків, ХНМУ, 2013. - 21 c.

Автори: В.О.П’ятикоп

І.О.Кутовий

І. Актуальність теми

Останні 10 роки XX сторіччя були за ініціативою Американської академії неврології оголошені «Декадою мозку». Нейрохірургія як прикладна наука, яка є хірургією захворювань і різноманітних уражень центральної і периферичної нервової системи, внесла вагомий внесок в розв'язання проблем, пов'язаних з судинною патологією головного мозку. Судинні захворювання мозку відносяться до найбільш серйозних медико-соціальних проблем сучасності, що обумовлено їх значною часткою в структурі захворюваності, інвалідності і смертності населення. Поширеність цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) у всіх регіонах світу така велика, що вони наприкінці XX сторіччя увійшли в індустріально розвинених країнах, включаючи Україну, в число головних причин смертності населення, а в деяких країнах посідають третє і навіть друге місце.

Щорічно в світі реєструється близько 6 млн. випадків інсульту — 0,2% населення земної кулі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від інсульту вмирає 4,6 млн. чоловік на рік, що складає 9-12% всієї смертності.

В Україні, згідно офіційній статистиці Міністерства охорони здоров'я, в 2000 р. було зареєстровано близько 125 тисяч випадків мозкових інсультів, тобто 307,6 на 100 тисяч населення. При цьому, останніми роками ці показники неухильно зростають, В структурі мозкових інсультів провідне місце займають ішемічні порушення мозкового кровообігу. У більшості розвинених країн світу питома вага різних типів інсульту складає: ішемічний інсульт — 80-85%; внутрішньомозкові геморрагії — 10%; субарахноїдальні геморрагії — 5%.

ІІ. Головна мета навчання

Для засвоєння теми студенти повинні мати достатні знання з анатомії та фізіології кровообігу головного мозку, патологічної фізіології та патологічної анатомії порушень кровообігу, вміти оцінити дані анамнезу, клінічного та допоміжних методів обстеження. В процесі розгляду теми студенти повинні засвоїти основні причини розвитку порушень кровообігу головного мозку за геморагічним типом, навчитися ставити попередній діагноз при АВМ, каротидно-кавернозних анастомозах, аневризмах судин головного мозку, проводити диференціальний діагноз, засвоїти тактику обстеження та ведення хворих з цим видом патології, знати можливості основних методів діагностики судинної патології. Також студенти повинні засвоїти основні методи лікування ЦВЗ.

В результаті вивчення теми студенти повинні

1. Ознайомитися з:

• основними видами порушень мозкового кровообігу;
• принципами організації нейрохірургічної допомоги хворим порушеннями мозкового кровообігу за геморагічним типом в Україні;
• методологією постановки діагнозу, сучасними об’єктивними методами дослідження із застосуванням діагностичної апаратури;
• невідкладними станами при гострих порушеннях мозкового кровообігу, які потребують термінової лікарської допомоги;
• принципами трудової та судової експертизи хворих з порушеннями мозкового кровообігу за геморагічним типом;
• принципами медико-соціальної реабілітації хворих

2.Знати:

• методи обстеження хворих з патологією судин головного мозку, що супроводжуються ГПМК за геморагічним типом;
• методи обстеження хворих з каротидно-кавернозними співустями;
• класифікацію основних видів ПМК за геморагічним типом;
• алгоритми надання невідкладної медичної допомоги при ГПМК за геморагічним типом;
• клініку, сучасні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з ГПМК за ішемічним типом;

3.Вміти:

• Провести клінічний огляд хворого з клінікою ПМК за геморагічним типом або з каротидно-кавернозним співустям (ККС) та оцінити його загальний стан, визначити план обстеження;
• Оцінити дані допоміжних методів дослідження (рентгенографія черепа, хребта, огляд окуліста, ЕХО, ЕЕГ, УЗДГ, комп'ютерна томографія, МРТ, ангіографія та ін.);
• Надати кваліфіковану допомогу хворим з ГПМК за геморагічним типом;
• Провести люмбальну пункцію, оцінити отримані дані.

Конкретні цілі заняття:

• визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину судинних захворювань головного та спинного мозку;
• визначити методи клінічної та інструментальної діагностики в залежності від виду судинних захворювань головного та спинного мозку;
• оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з патологією судин головного та спинного мозку;
• провести попередню оцінку важкості стану хворих з патологією судин головного мозку;
• диференціювати різні види судинної патології нервової системи;
• визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з судинною патологією нервової системи;
• визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу;
• визначити покази до невідкладних оперативних втручань при порушеннях кровообігу головного мозку та пояснити основні принципи цих втручань;
• визначити прогноз при судинних захворюваннях головного та спинного мозку, пояснити розвиток основних ускладнень та наслідків судинних уражень нервової системи;
• пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судин нервової системи;
• продемонструвати володіння методами відновного лікування хворих з патологією судин нервової системи;
• продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з патологією судин головного та спинного мозку.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

ІV. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)

1. Вивчити

-    етіологію, патогенез та епідеміологію порушень мозкового кровообігу за геморагічним типом;

-    класифікацію порушень мозкового кровообігу;

-    основні клінічні прояви гострих ПМК за геморагічним типом;

-    шкалу оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow);

-    шкалу оцінки стану хворого з субарахноідальною кровотечею;

-    алгоритм діагностики гострих ПМК за геморагічним типом;

-    алгоритм діагностики ККС;

-    алгоритм надання допомоги хворим з гострими ПМК за геморагічним типом та хворим з ККС;

-    покази до нейрохірургічного лікування хворих з гострими ПМК за геморагічним типом, ККС, АВМ, аневризмами судин головного мозку;

2. Засвоїти

-    принципи організації нейрохірургічної допомоги хворим порушеннями мозкового кровообігу за геморагічним типом, ККС, АВМ в Україні;

-    методологію постановки діагнозу, сучасні об’єктивні методи дослідження із застосуванням діагностичної апаратури;

-    принципи термінової лікарської допомоги хворим з невідкладними станами при гострих порушеннях мозкового кровообігу;

-    базисну терапію хворих з ГПМК;

-    основні принципи нейрохірургічних втручань при ГПМК за геморагічним типом, ККС, АВМ, АА судин головного мозку;

-    принципи трудової та судової експертизи хворих з порушеннями мозкового кровообігу;

-    принципи медико-соціальної реабілітації хворих

Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності: 

1. Назвати магістральні судини, що кровопостачають головний мозок, та вказати особливості їх топографічної анатомії.
2. Які основні патогенетичні механізми геморагічних інсультів? Перерахувати основні причини геморагічних інсультів.
3. Вказати етіологію та патогенез ККС.
4. Які методи клінічної та інструментальної діагностики патології судин головного мозку?
5. Які дані додаткових методів обстеження свідчать про наявність АВМ, АА, ККС, геморагічного інсульту?
6. Які шкали застосовуються при оцінці тяжкості стану хворих з ГПМК за геморагічним типом?
7. Які критерії використовують для диференційної діагностики видів ГПМК?
8. Що включає поняття базової терапії та невідкладного лікування хворих з ГПМК?
9. Які покази до невідкладних оперативних втручань при порушеннях кровообігу головного мозку та пояснити основні принципи цих втручань?
10. Який прогноз при судинних захворюваннях головного (АВМ, АА, ККС), пояснити розвиток основних ускладнень та наслідків судинних уражень нервової системи?
11. Принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судин нервової системи.

V. Зміст теми

Серед судинних захворювань мозку найбільш тяжким по своїм наслідкам є геморагічний інсульт. Слід підкреслити, що у значного числа людей гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за геморагічним типом розвиваються переважно в молодому та середньому віці.

Геморагічні інсульти складають до 14,6% від кількості всіх порушень мозкового кровообігу. Найчастіше зустрічаються внутрішньомозкові крововиливи, рідше — субарахноїдальні, ще рідше — внутрішньошлуночкові.

У 60-70% хворих причиною крововиливу є артеріальна гіпертензія, в 20% випадків — артеріальна аневризма або артеріовенозна мальформація, в інших — різноманітні ураження судин на тлі атеросклерозу.

В клінічному перебігу геморагічного інсульту є декілька періодів.

В догеморагічному періоді клінічна картина здебільшого залежить від виду судинної патології. При артеріальних аневризмах найбільш характерними скаргами в цей період є головний біль, інколи відчуття шуму в голові або у вухах. Досить часто аневризми ведуть себе безсимптомно. Інколи (при великих розмірах аневризми) зустрічається пухлиноподібний варіант перебігу. При цьому виникає загальномозкова та вогнищева симптоматика зумовлена масефектом аневризми.

Артеріовенозна аневризма (мальформація) — це вроджена вада мозкових судин, при якій відбувається безпосереднє скидання артеріальної крові у венозне русло в обхід капілярної сітки. Такі аневризми складаються з розширеної артеріальної судини, клубка судин, утворюючих артеріовенозний шунт, і однієї або декількох різко розширених відвідних вен. Стінки клубка судин АВМ стоншені, і визначити їх артеріальне або венозне походження практично неможливо. Оскільки при АВМ капілярна мережа відсутня, частина крові, що адходить в півкулі головного мозку, не бере участі в тканинному обміні, відбувається так зване геморагічне обкрадання мозку. Це спричиняє стійку ішемію мозку і стає причиною психопатологічних розладів, а також прогресуючої атрофії мозку. Крім вищезгаданих скарг, у 30-40% хворих з АВМ у догеморагічному періоді спостерігаються епінапади.

Крововиливи при артеріальних аневризмах та АВМ трапляються найчастіше у молодому віці (20-35 років). Клінічна картина геморагічного періоду значною мірою визначається розмірами і локалізацією крововиливу, повторними геморрагіями, супутніми вогнищевими, загальномозковими і менінгеальними симптомами. У гострий період підпавутинового крововиливу часто спостерігаються психічні розлади. На початку інсульту може виникати психомоторне збудження. Внаслідок подразнення кров'ю центрів терморегуляції підвищується температура тіла (до 38-39 0С). Часто підвищується артеріальний тиск.

Слід відмітити, що вогнищеві симптоми ураження мозку при розриві аневризми можуть з'являтися не тільки із-за травмування і здавлення тканин мозку, але і внаслідок ішемічних порушень, які виникають в результаті тривалого спазму артеріальних судин. Серед вогнищевих симптомів найбільш типовими є симптоми ураження черепних нервів, парези і паралічі кінцівок, порушення чутливості і мови. Якщо відбувається прорив крові в шлуночки, виникають тонічні судоми, порушення дихання і кровообігу, і захворювання часто закінчується смертю в найближчий день. Близько 30 % хворих вмирають при першому розриві аневризми. У більшості ж випадків бувають повторні кровотечі — нерідко в перші 3-4 тижні після першого крововиливу. Кожен наступний розрив аневризми клінічно протікає важче, і рідко хто з хворих переносить більше 3-4 крововиливів.

У постгеморагічний період клінічні ознаки аневризми можуть зникати або слабшає їх вираженість, особливо при спонтанному тромбозі аневризми. Часто в постгеморагічний період залишаються стійкі загальномозкові і вогнищеві симптоми.

Повторні розриви артеріальних аневризм спостерігаються більш ніж у половини хворих, при цьому вони можуть відбуватися навіть через декілька місяців і навіть років.

Особливим видом судинної патології головного мозку є артеріовенозні співустя, найбільш поширеним варіантом з них являється каротидно-кавернозне співустя. Основною причиною захворювання є травматичне (рідше запального характеру) порушення цілісності внутрішньої сонної артерії в ділянці проходження її через печеристу пазуху твердої мозкової оболонки. При цьому під високим тиском артеріальна кров поступає в кавернозний синус,що обумовлює характерну клінічну картину захворювання.

Через вени, що впадають в синус, відбувається ретроградний потік артеріальної крові у відповідні вени ока. Порушується венозний відтік, в орбіті утворюється застій. Сам синус помітно розтягується і збільшується в розмірах, черепні нерви (III, IV, VI і перша гілка V (трійчастого нерва) пари, що проходять через нього здавлюються. Для каротидно-кавернозного сполучення характерні головний біль, запаморочення, синхронний шум пульсу в голові, що часто нагадує шум потягу, і важко переноситься хворими. Шум вислуховується над орбітою, скроневою ділянкою і сосковидним відростком. Він зникає при передавлення сонної артерії у області шиї на стороні ураження. Застійні явища в орбіті і очному яблуці супроводжуються хемозом, переповнюванням судин кон'юнктиви. Порушення мозкового кровообігу нерідко призводять до зниження пам'яті, працездатності і навіть до психічних розладів. Із-за підвищення тиску у венах, що впадають в печеристий синус, можуть виникати кровотечі із судин очного яблука і носа.

Діагностика

Для вибору методу лікування, особливо хірургічного, місця і часу його проведення важливу роль відіграє точна і об'єктивна діагностична інформація. Лікувально-діагностичні можливості сучасної нейрохірургії зростають швидкими темпами завдяки новій діагностичній апаратурі. Разом з тим зберігають свою актуальність і традиційні діагностичні методи.

Діагностична люмбальная пункція — інформативний метод для визначення субарахноїдального крововиливу, який нерідко має місце при розриві внутрічерепної аневризми.

За допомогою ехоенцефалографії (ЕхоЕГ) при розриві аневризми з утворенням гематоми уточнюють сторону її розміщення по вираженому (більше 4-6 мм) зміщенню М-ехо.

Ультразвукова доплерографія дозволяє неінвазивно визначити лінійну швидкість і напрям потоку крові, ступінь і рівень порушення кровообігу в магістральних артеріях.

Дуплексне (подвійне) ультразвукове сканування дає можливість синхронно визначити зміну кровотоку і отримати зображення самої судини, виявити стеноз сонної артерії (менше 50 %), я також місцеположення і структуру атеросклерозної бляшки.

Дослідження регіонарного мозкового потоку крові по кліренсу радіоактивного ізотопу методом однофотонної емісійної томографії (ОФЕКТ) дозволяє визначити ступінь зменшення мозкового кровообігу, який в нормі складає 40-50 мл/100 г в хвилину. Окрім погіршення кровообігу в уражених півкулях враховуються і вогнищеві зміни в ішемізованих ділянках мозку.

Швидкий прогрес наукових досліджень і практичних розробок в галузі цереброваскулярних захворювань пов'язаний з впровадженням в нейрохірургію методу церебральної ангіографії, яка значно розширила можливості діагностики судинної патології головного мозку, її характеру і локалізації. Ангіографія не лише виявляє наявність аневризми, але і дозволяє уточнити її розташування, розміри, характер судинної патології, а також судити про зміну мозкового кровообігу, стан колатерального кровообігу при стенозах судин.

Удосконаленням методу ангіографії є обчислювальна (дігітальна) субтракційна ангіографія (ДСА). Програмне управління дає можливість вибірково проглядати окремі судини, фази контрастування, васкуляризацію певних ділянок мозку.

Комп'ютерна томографія (КТ) дозволяє диференціювати вогнищеву ішемію мозку від геморрагії. Чітко визначаються розмір і розташування внутрічерепної гематоми і вогнища інфаркту мозку, стан навколишнього мозкового простору.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) дає можливість навіть без застосування контрастної речовини оцінити не тільки анатомічні структури, але і рівень енергетичного, ферментативного і метаболічного процесів в мозку. Ще більші діагностичні можливості має неінвазивна ядерно-магнітно-резонансна ангіографія (МРА), яка дозволяє отримати ангіограми в будь-якій проекції і виявити не тільки аневризми, але і атеросклеротичні бляшки в артеріях.

Останнім часом застосовується ядерний-магнітно-резонансна спектроскопія, яка дає можливість робити висновок про динаміку вогнищевих уражень мозку як в ділянках незворотних змін, так і в зоні «ішемічної півтіні».

Найбільш сучасним і інформативним методом діагностики судинної патології є 3D комп’ютерна ангіографія (3D КТАГ), яка має переваги навіть у порівнянні з МРА, особливо при невеликих аневризмах судин.

Лікування

При геморагічному інсульті операції спрямовані на видалення внутрішньомозкової гематоми та усунення причин кровотечі. Головна тенденція розвитку нових методів і удосконалення техніки хірургічних втручань з приводу внутрішньомозкових гематом полягає в зменшенні травматичності операцій. Сучасні операційна збільшувальна оптика і мікрохірургічний інструментарій дозволяють поліпшити результати класичних хірургічних втручань. Альтернативний метод лікування гематом за допомогою аспірації передбачає використання технічних пристосувань для видалення щільної частини згустка, а також введення в порожнину гематоми фібринолітичних препаратів для радикальнішого її розчинення. Прогрес судинної нейрохірургії базується на розробці нового мікроінструментарію, впровадженні комп'ютерних технологій, стереотаксичної техніка в сукупності з нейронавігацією| і нейровізуалізацією.

Ендоваскулярні операції полягають у виключенні патологічних судинних утворень з кровообігу шляхом цілеспрямованого переміщення катетера по судинному руслу і доставки до певних його відділів спеціальних пристроїв або речовин.

Серед різних видів ендоваскулярних операцій у пацієнтів з артеріальними аневризмами найбільший ефект досягається при використанні судинних балонів-катетерів та найбільш сучасної методики з використанням програмованих спіралей (коелсів).

При каротидно-кавернозному співусті хірургічні методи лікування направлені на часткове або цілковите виключення патологічного з'єднання з кровообігу. На сьогодні найбільш перспективною є внутрішньосудинна оклюзія.

VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження) 

VIІ. Задачі для самостійного контролю

Задача 1.

Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Найбільш ймовірною причиною захворювання є:

А) менінгоенцефаліт;

В) розрив аневризми;

С) травматичне пошкодження головного  мозку;

Д) пухлина головного мозку;

Е) тромбоз середньої мозкової артерії.

Задача 2.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. АТ 170/100 мм рт. ст.

Найбільш імовірним діагнозом є:

А) епілепсія;

В) розрив артеріовенозної аневризми;

С) абсцес головного мозку;

Д) тромбемболія сердньої мозкової артерії;

Е) пухлина ІІІ шлуночка.

Задача 3.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. АТ 170/100 мм рт. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) люмбальна пункція;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 4.

Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. АТ 170/100 мм рт. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) комп’ютерна томографія;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 5.

         Учень 15 років під час занять фізкультурою втратив свідомість, відмічалися судоми переважно в правих кінцівках. Був доставлений в приймальне відділення. При обстеженні визначається порушення свідомості по типу коми І, пожвавлення сухожильних рефлексів, патологічні рефлекси, періодичні гормеоточні судоми в кінцівках, виражена напруженність потиличних м’язів, позитивні симптоми Керніга та Брудзинського. АТ 170/100 мм рт. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) ангіографія судин головного мозку;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 6.

Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) ангіографія судин головного мозку;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 6.

Хворий 36-и років під час роботи на дачній ділянці втратив свідомість, впав. Доставлений в клініку в тяжкому стані. Зі слів родичів — дотепер був практично здоровий, скарг не було. Травматичних пошкоджень на черепі не виявлено. Відсутня вогнищева неврологічна симптоматика. Відмічається порушення свідомості по типу сопора, виявляється ригідність потиличних м’язів. Артеріальний тиск 200/110 мм рт. ст. При люмбальній пункції ліквор інтенсивно забарвлений кров’ю, лікворний тиск 200 мм вод. ст.

Який з допоміжних методів діагностики є найбільш інформативним в даному випадку:

А) електроенцефалографія;

В) комп’ютерна томографія;

С) бакпосів крові;

Д) огляд очного дна;

Е) ЕХО енцефалографія.

Задача 7.

Хвора 43 років отримала ЗЧМТ (струс головного мозку). Через тиждень після травми почало з’являтись випинання правого очного яблука. Хвору непокоїть постійний шум в голові, що нагадує шум потягу. Відмічається почервоніння правої половини обличчя, ін’єкція судин склери, гіперемія кон’юнктиви праворуч.

Найбільш імовірним діагнозом є:

А) посттравматична енцефалопатія;

В) каротидно-кавернозне співустя;

С) посттравматичний арахноідіт;

Д) хронічна субдуральна гематома;

Е) абсцес головного мозку.

VIІІ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Атлас операции на головном мозге / А.П.Ромоданов, Ю.А.Зозуля, Н.М.Мосийчук, Г.С.Чушкан.-М.: Медицина, 1986.-384 с.
2. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы /А.П.Ромоданов , Н.М.Мосийчук, Д.И. Холопченко. — Вища шк., — 1987. —231с.
3. Беленькая Р. М. Инсульт и варианты артерий мозга. - М., 1979.
4. Гусев Е.И., Коновалов А.Н. и др. Неврология и нейрохирургия. Учебник.— М.Медицина, —2000.— 656с. :ил.
5. Диагностика стенозирующих и окклюзирующих процессов сосудов головного мозга и показання к их хирургическому лечению: Метод, рекомендации / Ю.А.Зозуля, Н.М.Мосийчук, Ю.Д.Соснов и др. - Киев, 1988. -16 с.
6. Инсульт; Практ. руководство для ведения больных: Пер. с англ. / Ворлоу Ч. П., Деннис М. С, ван Гейн Ж. и др. - СПб., 1998.
7. Лебедев В. В., Крылов В. В. Дислокационный синдром при острой нейрохирургической патологии // Нейрохирургия. - 2000. - № 1-3. - С. 4-12.
8. Лебедев В. В., Крылов В. В. Неотложная нейрохирургия: Руководство для врачей. - М., 2000.
9. Неврология / Под ред. М. Самуэльса . - М.: Практика , 1997 . -640 с.
10. Нейрохирургия: учебник/ В.И.Цымбалюк, Б.Н.Лузан, И.П.Дмитерко и др.; под ред. проф. В.И.Цымбалюка.— К.:Медицина, 2008.— 160с.
11. Шмидт Е. В. Сосудистые заболевания нервной системы. - М., 1975.
12. Handbook of Cerebrovascular Diseases, edited by Harold P. Adams, Jr. Marcel Dekker. New York- Basel. 2005
13. K.W.Lindsay, I.Bone./ Neurology and Neurosurgery Illustrated. Churchill Livingstone, London, New York, Edinburgh. 1997

Додатки

Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання

Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)

Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за ШКГ

Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (WFNS)

Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі  

за W.Hunt u R.Hess

Примітка: Якщо захворювання протікає на фоні артеріальної гіпертензії, діабету, тяжкого атеросклерозу, хронічного захворювання легень, то важкість стану оцінюється на одну ступінь вище.

Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу

(Методичні рекомендації “Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу”)

 Алгоритм діагностичних і лікувальних заходів в гострому періоді геморагічного інсульту

(Методичні рекомендації “Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу”)

Учбове видання

Судинна патологія головного мозку, що супроводжується ПМК за геморагічним типом: Методичні вказівки для студентів V курсу Медичного, та IV курсу Стоматологічного факультетів, що навчаються на засадах кредитно-модульної організації навчання

Автори:   В.О.П’ятикоп

І.О.Кутовий

Відповідальний за випуск ____________________

Редактор

Комп’ютерна верстка

План 2013, поз.

Підп. до друку            Формат А5. Папір тіпогр. Різогорафія.

Умов. друк. л.             Уч.-вид. л.   Тираж 300 екз. Зак. №     . Безкоштовно

________________________________________________________________

ХНМУ, 61022, м. Харків, пр. Леніна, буд. 4,

Редакційно-видавничий відділ